Штраф за відсутність робочого місця для інваліда

Правове та соціальна держава завжди відрізняє турбота не тільки про здорових і сильних громадян, а й про осіб з обмеженими фізичними можливостями. В Україну джерело фінансування подібних програм – це ті штрафи, які накладаються на підприємства, які не бажають працевлаштовувати інвалідів. Причому, на сьогоднішній день роботодавцю надається можливість працевлаштувати інваліда або заплатити штраф за відмову. Таким чином, виходить, що Фонд соціального захисту не ставить головною метою працевлаштувати людей з обмеженими можливостями, головне для них – отримати, як можна більшу кількість штрафів.

Нагадаємо, що права інвалідів регламентовані Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів». Зокрема, ст.19 цього закону зобов'язує підприємства, установи або осіб, які використовують найману працю, виконувати перелік нормативів по створенню робочих місць для подібної категорії населення. Він повинен становити не менше 4% від загальної середньооблікової кількості штатних працівників (для робітничого колективу, що складається з 8-25 працівників – 1 інвалід). Підприємству, не виконує дані зобов'язання, може загрожувати значний штраф. Однак судова практика в даному питанні ставати на сторону роботодавців, які не бажають працевлаштовувати інвалідів.

Штраф у розмірі річного окладу

Отже, якщо робочий колектив фірми становить лише 8 осіб, то дев'ята співробітником повинен бути інвалід. Причому, роботодавець автоматично зобов'язаний зареєструватися у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів за місцем свого знаходження. Штраф за відмову брати на роботу інваліда становить половину середнього показника річної зарплати на підприємстві (до 15 чоловік) і повну річну зарплату, якщо на підприємстві працює понад 15 осіб. Роботодавець порушить закон, якщо працевлаштує інваліда по половину або чверть ставки, виконаним норматив буде вважатися лише в тому випадку, якщо місце роботи для інваліда є основним.

Суди на боці роботодавців

Суд в будь-якому випадку стає на бік роботодавця, який, нібито, хотів влаштувати необхідну кількість інвалідів, але в силу певних причин, зробити цього не зміг. Напрошується питання: Як можна відстояти свою правоту, довівши всі вжиті дії? Відповідь: шляхом здачі звіту про наявність вільних вакансій для інвалідів, які працівники Фонду так і не змогли закрити. Суд прийме сторону Фонду в тому випадку, якщо підприємство не тільки не подавало необхідну звітність і відмовляло звернулися за працевлаштуванням, але й не направляло до Фонду клопотання про направлення інвалідів. Таке рівність між роботодавцем і Фондом соціального захисту інвалідів гарантується п. 4.2 рекомендацій президії Вищого адміністративного суду України, в яких говориться про те, що відповідальність за працевлаштування інвалідів покладається як на роботодавця, так і на державну службу зайнятості населення. Причому, ВАСУ зобов'язує не тільки працевлаштувати інваліда, а й створити для нього всі необхідні умови з урахуванням індивідуальних потреб та надати інші соціально-економічні гарантії, в центр зайнятості регулярно подавати інформацію про поточний і перспективний працевлаштуванні інвалідів.

Готуємо сани з літа

Повчає, що сумлінний роботодавець завжди може довести свою правоту в суді, але для цього йому необхідно зробити наступне:

  1. Закріпити в штатному розкладі та колективному договорі то кількість місць, яке призначається для інвалідів.
  2. До органів державної служби зайнятості подати звіт про наявність вакансій, заповнений за спеціальною формою.
  3. Додатково не завадить до Фонду соціального захисту населення, і товариства інвалідів періодично направляти листи з пропозиціями відправляти інвалідів для працевлаштування.
  4. Не завадить в ЗМІ розмістити відповідне оголошення.

Тобто, чим більше кроків з вашого боку в цьому напрямку буде зроблено, тим легше буде довести, що всі необхідні заходи щодо недопущення правопорушень були зроблені. Нерідко держоргани, що займаються працевлаштуванням інвалідів, не особливо поспішають із закриттям тих вакансій, про які у звітах заявляють роботодавці. Часом, службі зайнятості просто зручно чекати виплати штрафів, а не витрачати сили на забезпечення інвалідів робочими місцями. Саме в цьому випадку вам необхідно буде пред'являти всі докази.

Що потрібно пам'ятати при прийомі інваліда на роботу

Згідно ст. 2 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», інвалід – це особа, що характеризується стійким розладом функцій організму, що обумовлено захворюваннями, наслідками травм або уродженими дефектами, що призводять до обмеження життєдіяльності і до необхідності соціальної допомоги і захисту. Інвалідність може бути визначена тільки шляхом експертного комплексного обстеження в органах медико-соціальної експертизи МОЗ. Кожен інвалід, влаштовується на роботу, повинен мати наступний перелік документів:

  • довідка про присвоєння групи інвалідності;
  • індивідуальна реабілітаційна програма.

При влаштуванні на роботу саме ці документи гарантують інваліду забезпечення відповідних пільг, як знову прийнятому працівнику. Повчання інвалідності не одноразова процедура, особа з обмеженими фізичними можливостями має регулярно підтверджувати інвалідність. Виняток становлять ті випадки, коли група інвалідності присвоєна без зазначення строку переогляду. Підтверджувати інвалідність необхідно з частотою від 1 разу на рік до трьох (залежно від ступеня розладу функцій організму). Необхідно враховувати, що інвалід у порівнянні зі звичайним працівником, має ряд пільг і привілеїв, які регламентує КЗпП. Наприклад:

  • працевлаштування без випробувального терміну;
  • неповний робочий тиждень / день (за бажанням інваліда);
  • відмова від понаднормової роботи (додаткової) роботи;
  • тривалість основної відпустки не менше 30 днів, 26 – для інвалідів 3 групи.
  • дострокове розірвання трудового договору (за станом здоров'я).